- це нові чорні побачення поблизу Апостолове Україна

Незабутня подорож до Києва

Народився 28 січня року. По закінченню школи навчався в Черкаському політехнічному технікумі, де здобув спеціальність «Обслу­говування та ремонт автомобілів і двигунів». У вересні року підписав контракт на проходження військової служби в Збройних Сил ах України. Загинув під час виконання бойового завдання у складі розвідувальної групи під м.

Попасна Л уган ська область. У РІДНЕ ПІДВИСОКЕ. Після закінчення 9 класів місцевої школи хлопець пра­цював у ПСП «Дружба». У році був призваний на строкову службу. Півроку відслужив у повітряно­десантних військах, а потім у військовій частині Києва.

Повідомити про помилку

Після демобілізації поверну­вся у рідне село. Працював слюсарем у колгоспі Друж­ба, а потім різноробочим у ПСП «Підвисоцьке» Коли на Сході України поча­лися перші воєнні дії Анатолій та ще 14 хлопців з Новоархангельського району були мо­білізовані до лав Збройних Сил України. Спочатку проходили навчання на полігоні, а згодом були направлені у зону антитерористичної операції. За весь час перебування в зоні АТО 79 аеромобільна бригада, у якій служив Анатолій, не раз побувала у «гарячих точках» на Сході України.

Перші випро­бування на українських війсь­кових чекали у с. Сепаратисти, вирахувавши розташування українських ар­мійців, отруїли всі навколишні водойми, аби солдатів залиши­ти без води і їжі. Тож за браком харчів хлопці споживали колос­ки пшениці, пили технічну воду.

Через певний час 79 аеромо­більна бригада у м.


  • .
  • ніч швидкісних побачень Подільськ Україна.
  • ?

Торез по­трапила у жорстоку перестрі­лку з сепаратистами. Нашим солдатам вдалося їх розгромити.

З Тореза бригаду відпра­вили ближче до кордону з Росі­єю. Під час переправи до Лу­ганської області, наших війсь­кових знову «засікли» сепаратисти завдяки безпілотникам, і почали їх переслідувати. Одного разу 79 бригада неподалік Іловайська в черго­вий раз потрапила під шква­льний обстріл сепаратистів. Бій був надто тяжким. Анато­лій Дмитрович, рятуючи по­братимів раз-по-раз знімав із себе бронежилети і переда­вав тим, хто йшов попереду.

Загалом змінив їх 5 штук. Ризикуючи власним життям, допомагав іншим солдатам. Військового із Малої Виски Богдана Куріна сепаратисти під час бою живим загорнули БМП в грунт. Анатолій Сорока з товаришами, взялися відко­пувати Богдана. Якою радіс­тю було, коли Куріна знайшли під землею живим. Григорій Буряк із Торговиці був тяжко поранений в ногу осколком РПГС. Анатолій вчасно надав земляку першу допомогу Нині Анатолій Дмитрович Сорока вже на постійно пове­рнувся додому.

Пошукова форма

Допомагає мамі та бабусі хазяйнувати, входить у ритм мирного жит­тя. Події на Сході назавжди за­карбуються в його пам'яті. І хоч зараз він все згадує, ніби страшний сон, досі у нього бо­лить душа за героїв- побратимів, які віддали своє житгя за рідну землю, та за тих, хто сьогодні у зоні антитерористичної операції ризи­кує життям задля миру в Україні. Волонтери з Новоархангельська пункт знаходиться у при­міщенні універмагу "Мрія" завантажили РАФ різними речами, куртками, фуфайками, продуктами.

А Василь Андрійович Се­менина передав нашим землякам-армійцям ще й продукти харчування, в тому числі печиво, цукерки, каву, упаковки води, цигарки та і нше. Слід зазначити, що Василь Андрійович далеко не перший раз виділяє допомогу українським армійцям, які служать на Сході України. Заслуговують вдячності працівники району електричних ме р еж, начальник РЕМу Сергій Валентинович Кущ, які зібрали р ізні речі та продукти харчування і автомобілем ГАЗ доста в или на пункт прий о му.

Два вантажних автомобілі допомоги нашим армійцям, серед яких одяг, харчі, засоби гігієни зібрали ж ителі Копенкуватого.

Український кінематограф доби Незалежності

Член волонтерського руху С. Л Цвень сво їм власним автомобілем доставив все це із села на склад 'Мрії". Все, що зібрали копенк у ватчани та енергетики було від п равлене спочатку у Кіровоград — супроводжувала вантаж ч лен волонтерськрго руху Галина Миколаївна Кулібаба.

А по т ім було перекладено у броньований автомобіль і відправле­но у 34 аеромобільний батальйон, де служать на Сході України військові з Кіровоградщини. Долучилися до спільної справи надання матеріальної допо­моги українським армійцям зони антитерористичної операції й ж ителі села Кам'янече. Звідти було доставлено на склад цілий автомобіль усяких речей, продуктів, і, що дуже хвилююче, лис т и від Матерів. Волонтерський рух Новоархангельщини створено з мет ою о б'єднати зусилля усіх громадянських та волонтерських організацій, які хочуть і можуть допомогти українським військовим га пораненим в зоні АТО.

Наш девіз простий. Ви захищайте У країну! Ми захистимо вас!

Займаємось збором інформації про нагальні проблеми арм ійців та добровольців нашого району, збором коштів та достав к ою придбаних речей безпосередньо в руки солдат. Крім того, на зібрані кошти активісти закуповують та доставляють на ш им хлопцям продовольство, медикаменти, засоби гігієни, бі л изну , військову амуніцію і військову форму та інші атрибути, щ о мають бути в кожного солдата, який йде на війну.

Зібрані р ечі оперативно доставляються в місця дислокації на ш их в ійс ьковослужбовців.

Літературна карта Криворіжжя - Бібліотека Криворізької Центрально-Міської гімназії

ВРЯТУВАВ НЕ ОДНЕ ЖИТТЯ. Там, в зоні АТО, служить чи­мало наших земляків з Новоархангельщини. Всі вони му­жньо захищають Батьківщину. Тільки одні, тримаючи в руках автомати, а інші — рятуючи життя побратимів. Один з них старшина Роман Ткаченко, фе­льдшер навчального відділу прикордонної служби навчаль­ного центру Державної прико­рдонної служби України. Роман Ткаченко народився 13 листопада року у с. З відзнакою закін­чив місцеву школу. Ще з дитинства намагався всім допо­могти. Тому і вибір майбутньої професії став не випадковим У році він вступив до Кі­ровоградського медичного ко­леджу імені Мухіна на факуль­тет лікувальна справа і отри­мав спеціальність фельдшера.

Під час служби відзначився людяніс­тю і професіоналізмом, вряту­вавши життя товаришу Його неодноразово було нагоро­джено Почесними грамотами військової частини. З Лав Збройних Сил України хлопець демобілізувався 5 квітня року. А вже в червні був мобі­лізований із запасу на контра­ктну військову службу до на­вчального центру Державної прикордонної служби України фельдшером.

Нині Роман навчається у Міжнародній акаде­мії управління персоналом в м. Черкаси за спеціальністю юрист. Коли на Сході України поча­лися військові заворушення батальйон прикордонників, у якому був Роман, відправили на підсилення кордону. Це був пе­рший бій, який він прийняв і пе­режив перші втрати колег та друзів. Тоді 5 солдатів загину­ло. Вісім було поранено — їм Роман надавав медичну допо­могу та супроводжував до лі­карні м.

Зеленопілля Лу­ганської області табір, в яко­му перебував Роман Ткаченко та армійці Львівської 24 меха­нізованої бригади, потрапив лід шквальний обстріл «Градів» та мінометів і згорів дощенту. З 14 липня наші бійці знаходили­ся в оточенні терористів так званої Луганської Народної Ре­спубліки.